Василь Махно > Quotes

“Сливки достигали у липні. З початком серпня падали від передозрівання долі й лежали роз’юшені, стікаючи солодкою сукровицею. Тріскали – й в м’якуші показувались гострі тільця кісточок. Їхня пахуча зелено-жовта м’якоть була з червоними прожилками, від якої можна було відділити синю шкірку. Літо переходило свій екватор, і здалека пахли підгниваючі навколо дерев опалі плоди. Цей запах скликав бджіл, ос, силу-силенну мух, які поралися з цим, опалим на ґрунт, господарством на свій розсуд. Одна зі сливок була крислатої форми: зі стовбура розходилися у різні боки дві грубі гіллі. На них було легко, закинувши ногу, підтягнутися і вмить опинитися на дереві.

*Запах серпневих сливок”
― Василь Махно

“Багато років по тому, їдучи колумбійськими Андами до містечка Хардін, мені чомусь пригадався наш сад. Можливо, що слово хардін іспанською – перекладається як сад. А, можливо, дивлячись на вічнозелені стрімкі схили, зарослі екзотичною і незнаною мені рослинністю, я не міг думати про щось інше, аніж про зелень і рослини. Тим паче, з розмоклих окрайців дороги було видно, що щойно пройшов дощ, від чого вимита зеленина яскраво буяла.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Наш сад не був таким кольористичним, хоча й у ньому, тобто поміж деревами і кущами, знаходили собі місце кульбаби, подорожники, занесені вітром і птахами якісь польові квіти.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Сливки достигали у липні. З початком серпня падали від передозрівання долі й лежали роз’юшені, стікаючи солодкою сукровицею. Тріскали – й в м’якуші показувались гострі тільця кісточок. Їхня пахуча зелено-жовта м’якоть була з червоними прожилками, від якої можна було відділити синю шкірку. Літо переходило свій екватор, і здалека пахли підгниваючі навколо дерев опалі плоди. Цей запах скликав бджіл, ос, силу-силенну мух, які поралися з цим, опалим на ґрунт, господарством на свій розсуд. Одна зі сливок була крислатої форми: зі стовбура розходилися у різні боки дві грубі гіллі. На них було легко, закинувши ногу, підтягнутися і вмить опинитися на дереві.

*Запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Тепер ніхто йому не дорікав яблунями та сливами, бо теща перенеслася у райські сади та з висоти космосу спостерігала за дідовими чудасіями. Якось він наважився щепити молоді дерева: то гілочку грушки у когось випросить, то сорт ранетів. Одне дерево у мене викликало велике здивування, коли через кілька років груба гілка, що розходилася на десятки дрібніших, наче дельта якої великої ріки, плодоносила яблуками, а інша – грушками.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Наш сад не був таким кольористичним, хоча й у ньому, тобто поміж деревами і кущами, знаходили собі місце кульбаби, подорожники, занесені вітром і птахами якісь польові квіти.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Тепер ніхто йому не дорікав яблунями та сливами, бо теща перенеслася у райські сади та з висоти космосу спостерігала за дідовими чудасіями. Якось він наважився щепити молоді дерева: то гілочку грушки у когось випросить, то сорт ранетів. Одне дерево у мене викликало велике здивування, коли через кілька років груба гілка, що розходилася на десятки дрібніших, наче дельта якої великої ріки, плодоносила яблуками, а інша – грушками.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“З часом, коли горіхи розрослися і гілля звисало до самої землі, дідо підпирав їх палицями або принесеними з пилорами латами. Мене висилав збирати горіхи, що нападали вздовж берега. Незабутня сливка щоліта була моїм сховком. Я видряпувався на розлоге гілля і, прикритий листям, спостерігав одночасно за нашою оборою, гостинцем і горбом. Мені подобалося бути невидимим. Дідо шукав мене поглядом по оборі, але не бачив серед сливкового листя. Бабця кликала обідати – і не підозрювала, що я її чую, але не відгукуюся. По дідові наш сад, зрозумівши, що покинутий напризволяще, через певен час залишив нас. Він помандрував услід за дідом. Сподіваюся, у райські кущί.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Багато років по тому, їдучи колумбійськими Андами до містечка Хардін, мені чомусь пригадався наш сад. Можливо, що слово хардін іспанською – перекладається як сад. А, можливо, дивлячись на вічнозелені стрімкі схили, зарослі екзотичною і незнаною мені рослинністю, я не міг думати про щось інше, аніж про зелень і рослини. Тим паче, з розмоклих окрайців дороги було видно, що щойно пройшов дощ, від чого вимита зеленина яскраво буяла.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Якщо дивитися на Гетсиманію з боку Старого міста, впершись поглядом у панораму дороги, на якій біля тієї церкви туристичні автобуси, то зелений дашок, утворений оливковими деревами, покриває тільки підніжжя гори, а далі її оповивають зеленими смугами серпантини кипарисів. Сад, у якому відбулися ключові зміни в історії людства, виглядає звичайною посадкою, в якій поміж кряжистими стовбурами оливок, що дають життя новим паросткам, пнуться вгору гінкі мальви.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“У дерев, як у всього сущого, є свій розмірений і визначений життєвий цикл – від молодих гнучких стовбурців до трухлявих, оброслих грубою корою стовбурів.

*запах серпневих сливок”
― Василь Махно

“А поки щепи тонкими гілочками стирчали собі в однолітровій бутлі, визираючи сонними пуп’янками, дідо ретельно перечитував свій садовий архів.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Як правило, сад – це мовчазний співрозмовник. Його дерева і рослини світяться своєю шляхетністю, а формою і кольором промовляють до нас замість слів

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“Зате кожної осені у нас в домі пахло яблуками. Яблука складали у дерев’яні ящики й для тривалішого зберігання застеляли соломою. Потім дідо відвоював у тещі ще дві ділянки з обох причілків хати, де насадив кущів смородини, уприн та малини, а ще згодом – деревця сливок і вишень. Перед гостинцем – як казали при березі – кілька горіхів. Відколи у нас почав плодоносити такий розкиданий сад, ми жили від перших урожаїв вишень та сливок до осінніх яблук та вересневих горіхів

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно

“У дерев, як у всього сущого, є свій розмірений і визначений життєвий цикл – від молодих гнучких стовбурців до трухлявих, оброслих грубою корою стовбурів.

*запах серпневих сливок*”
― Василь Махно