Улас Самчук > Quotes

“А за той час, потайки вiд народу, край наш Україною став. Хто знав про це? Спiвали ми: повiй вiтре на Україну... Але то десь там далеко земля та лежала... Так звалась вона. Сьогоднi, видно, все так звати хочуть. От
як... А власть українська, може, зараз i є в Києвi... Але в нас нi... У
нас ще Росiя. Нiхто у нас не пройнявся Україною, тому i не диво, що ми бунтуємо. Хай би не боялися нас, а gрислали якого оратора i все... Хiба ти не бачив, скiльки книжок розкидали мiж людьми отi-о, що революцiю повели... А що ж українцi? Чому нiчого нема?..
- Є,- каже Володько.- Он i Захар знає. У семiнарiї "Просвiту" роблять. Хуру книжок привезли...
- Мало! - рiзко i твердо заявляє Єлисей.- На Дермань не хуру, а сто хур треба. У кожну хату. Хай не пожалують грошей. Осики хватить на папiр, а книжка хоч чорта впече. Та й не одна книжка. Живе слово повиннi мiж люд пустити. Скажiм, хто не знає читати... А є такi,- взяв книжку i скурив. А живе слово всiх сягне. Чому Петлюра цього не робить?..”
― Ulas Samchuk, Волинь

“І ще одно. Можливо вас, матушко, це здивує: тут мало помічається малоросійщини.
Від цих слів всі насторожились. Як це, мовляв, розуміти? Нарутович помічає ті вирази і ті рухи. Він хоче пояснити.
- Хочу сказати того чогось млосевого, розвезяного... Тополя, вишник, очкур, одним словом, "вечорі на хуторі близь Диканьки"...”
― Улас Самчук, Дермань

“Знаєте, мій друже, - тут у нас у Крем'янці діє Пілсудський з отими чотирикутними шапочками... І він хоче лиш Польщі "від моря до моря". Але там, у Києві... Там діє Ленін... І він хоче все! Весь світ! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! На мові Леніна...Про Україну там не може бути й мови...”
― Улас Самчук, Волинь

“Націю, яку вбивали століттями, всіма зброями, повернено до життя протягом десятків років єдиною зброєю слова... Я хилю в побожній пошані голову перед творцями такого слова, дарма, що вони не Шекспіри, а Котляревські... Прийде час, що все те словоблудіє про Сталінів і “старших братів” відпаде як полова від зерна… І наша література – рідна, многострадальна, гнана і переслідувана – та, що “на сторожі”, буде видною зо всіх місць планети. Отак! Бути учасником такого великого, многогранного, титанського процесу життя є почесним і приємним завданням людини. Так було, так є і так буде.”
― Улас Самчук