Тимощук В'ячеслав (Author of Люди без облич)

Тимощук В'ячеслав is now friends with Dmytro
Feb 15, 2025 02:09AM · like
Тимощук В'ячеслав and 2 other people liked Anastasia Zagrrava's review of Подолати минуле: глобальна історія України: "Переоцінена через назву. І очікування. Мене одну справді вражає, що в історичній книзі посилань на джерела - ніяких? А що, так можна було? _______ Бачу на платформі дуже мало розгорнутих відгуків з відмінними оцінками. Здебільшого більш ранні "п'ятірки"" Read more of this review »
Jan 05, 2025 07:25AM · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Діти вогненного часу by Мія Марченко	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги ...more
Dec 28, 2024 07:53AM · 1 like · like · see review
Тимощук В'ячеслав has read Советский квадрат: Сталин-Хрущёв-Берия-Горбачёв by Rafael Grugman	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Sep 18, 2024 04:25AM · like
Тимощук В'ячеслав made a comment on his review of Листя землі. Книга 1. " Yuliia wrote: "підкажіть, будь ласка, де можна дістати цю книгу в США? дякую" Ця книга в Україні букіністична рідкість, а в США і поготів. Але вона є в ...more "
Aug 19, 2024 11:58AM · see review
Тимощук В'ячеслав wants to read Аустерліц by W.G. Sebald	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Jul 17, 2024 10:27AM · 4 likes · like
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Перший Кий Будича by Анатолій Дністровий	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший ...more
Jul 08, 2024 12:07AM · 5 likes · like · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Привиди (Ukrainian Edition) by Анатолій Дністровий	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
“Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу. Спочатку я п ...more
Jul 04, 2024 02:19AM · 5 likes · like · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book really liked it Фактор Черчиля. Як одна людина змінила історію by Boris Johnson	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Зазвичай я не люблю читати біографій. Мені кожного разу здається, що автор, хто їх пише намагається взяти живу людину, вирізати у неї ті частини, які сам вважає “недостойними” і видати цього монстра за свого персонажа. Цей герой має бути ідеальним, і ...more
Jun 28, 2024 01:14PM · 2 likes · like · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Козацький міф by Serhii Plokhy	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Кожна книга має бути вчасною і з’являтися в житті читача в певний, специфічний момент, коли вона уже може бути зрозуміла і все ще може бути корисною. З “Козацьким міфом” Плохія саме так і сталося у мене. Прочитай я її років 15 тому і напевно би геть ...more
Apr 15, 2024 01:45AM · 4 likes · like · see review

Тимощук В'ячеслав is now friends with Dmytro

Тимощук В'ячеслав and 2 other people liked Anastasia Zagrrava's review of Подолати минуле: глобальна історія України:

"Переоцінена через назву. І очікування.

Мене одну справді вражає, що в історичній книзі посилань на джерела - ніяких? А що, так можна було?
_______
Бачу на платформі дуже мало розгорнутих відгуків з відмінними оцінками. Здебільшого більш ранні "п'ятірки"" Read more of this review »

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Діти вогненного часу
by Мія Марченко

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги. Але раптом захотілося просто розслабитися і почитати у своє задоволення, чого я не робив уже дуже давно. Звісно я мав певні сумніви щодо того, чи раціонально я витрачаю час з цією книгою, але маю зізнатися, що я не пошкодував про це рішення! Не буду переказувати сюжет, він дійсно підлітковий, а тому дещо лінійний. Дорослому усе видається зрозумілим і прогнозованим, але підлітку буде цікаво і захопливо це читати. Це така собі класична пригодницька історія. Дитина потрапляє в інший “вимір”, знаходить там друзів, які допомагають їй повернутися додому, паралельно рятуючи той інший вимір від страшної загрози. Кажу ж, усе досить примітивно і прогнозовано :)

Проте найбільш важлива частина книги це не сюжет, це сетинг! Отут плюси тексту розкриваються повною мірою. На перший погляд, уся оповідка базується на відомій українській демонології: повітрулі, полуденниці та інші духи тут одні з головних персонажів. Але проте авторки досить вдало і продумано осучаснюють цю демонологію, додаючи духів, що більш відповідні нашому часу. Наприклад - “колійники” духи, що підтримують залізничні колії в робочому стані. Київський вокзал тут взагалі виступає чи не головним персонажем, на його території, точніше у вигаданому Завокзаллі відбуваються усі події. І власне саме це найбільше і підкупило мене і спричинилося до того, що я узявся читати книгу “Діти вогненного часу”. Річ у тім, що у мене у самого теж дуже особливе ставлення до київського вокзалу. Я вважаю це місце найбільш містичним в Києві, а також дуже недооціненим в плані розповідей про нього. А тут авторки так ніжно і з захопленням розповідають про нього, що стає одразу зрозуміло, вокзал і їм не байдужий. В книзі дуже добре переплітається минуле і сучасне. Лейтмотивом проходить сучасна війна, яку проти нас веде росія, але ця розповідь про російську загрозу (в книзі “Однооке Лихо”) дуже добре вплітається в історичну канву. Тут і згадки про бомбардування Києва в часи Другої Світової, зачеплено трохи єврейське питання оповіддю про родину батька, що втратив своїх дітей, трохи згадано про козацькі часи (отут, як на мене, треба було або краще розкривати лінію духа “Горнила” або не вплутувати козацтво взагалі) та чимало іншого. Так, деякі речі розказані похапцем, щоб не відволікатися від основного сюжету. Книга й так вийшла досить обʼємною, тож якби всі ці історичні “зачіпки-цікавинки” ще й розписувати вийшов би цілий цикл книг. Але в сухому залишку це дуже і дуже достойна книга, яку я б точно рекомендував почитати дітям, усім любителям Києва, а особливо київського вокзалу. ...more

Тимощук В'ячеслав has read

Советский квадрат: Сталин-Хрущёв-Берия-Горбачёв
by Rafael Grugman

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Тимощук В'ячеслав made a comment on his review of Листя землі. Книга 1.

Листя землі. Книга 1. by Володимир Дрозд

" Yuliia wrote: "підкажіть, будь ласка, де можна дістати цю книгу в США? дякую"

Ця книга в Україні букіністична рідкість, а в США і поготів. Але вона є в ...more "

Тимощук В'ячеслав wants to read

Аустерліц
by W.G. Sebald

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Перший Кий Будича
by Анатолій Дністровий

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший кий…” нагадує скоріше набір історій, що їх переповідають одне одному давні знайомі, які багато років не бачилися. Власне перша історія, яка і дала назву книзі, саме так і побудована, дорослий чоловік повертається в Будич у робочих справах, зустрічає давнього товариша і розповідає йому історію. Проте навіть інші оповіді, які уже мають геть іншу структуру, все рівно мають таке відчуття “переказаності”. Існує наче якась часова дистанція персонажами книги і подіями в книзі, так само як дистанція між тими таки персонажами і читачем. Але всі три книги і “Сіра пейна” і “Привиди” і “Перший кий Будича” насправді про одне і те ж, про Повернення. Саме так, з великої літери. Інколи це розповідь про те, що привиди минулого налітають на тебе, коли ти повертаєшся в рідне місто. Вони водночас реальні і ні, бо ти уже ніколи не повернеш колишнього, але те минуле все рівно не полишає тебе, воно присутнє десь на периферії, нагадує про себе знайомими, випадковими обличчями на вулиці, спогадами про минуле кохання і розбите серце. Інколи це розповідь про втечу з міста як в “Першому киї…” про те, що трапляється, що така втеча це єдиний шанс закінчити історію, залишити минуле позаду. А буває, що це розповідь про тих хто не зміг втекти, а тому їм заборонене Повернення. Як у “Сірій пейні” розповідь про тих хто лишився і зотлів в цьому ж місці. Про змарновані можливості, втрачені роки, про те, що життя так чи інакше душить тебе, намагається усіх зрівняти в сірій однаковості.

Напевно ця трилогія не для всіх читачів. Тільки ті хто змушені були виїхати, змінити кардинально своє життя, відірватися від рідних стін, тільки ці люди зможуть зрозуміти. Але й цього мало. Треба ще й ностальгувати, хотіти повернутися, зробити це, а потім боротися з привидами з власного минулого. Цікаво, що останнім часом я майже не можу читати художню літературу, сконцентрувавшись більше на наукових книгах, але тексти Анатолія Дністрового це наче вікно в моє минуле, коли я їхав в електричці додому з навчання і читав його “Пациків”, “Місто уповільненої дії” чи “Тибет на 8-му поверсі”. Ці книги переносять мене в минуле, бо наче і про мене написані. Варто лише поміняти назву міста, імена головних героїв і це вийде моє життя, моя історія, яку я розповідаю друзям на кухні. І це головна перевага літератури такого штибу. ...more

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Привиди (Ukrainian Edition)
by Анатолій Дністровий

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

“Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу.
Спочатку я п “Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу.
Спочатку я подумав, що це розповідь про повернення в рідне місто і про “Привидів” минулого, які на нас там чекають. Я і сам неодноразово курсував колись на поїзді памʼяті в своє минуле, що дивним чином збігалося за часом і напрямком з електричкою з Києва.

“Приміський поїзд Київ-Спогади відправляється з першої колії Головного мозку. Бажаємо пасажирам приємної дороги і нагадуємо остерігатися наслідків життєвих рішень прийнятих колись.”

Під розмірений стукіт коліс поїзда, чи під завивання двигуна автомобіля справді можна відлетіти назад років на 20 і згадати про те, яким ідіотом (чи ні) ти тоді був. Здається тоді. що не тільки ти-теперішній, але і ти-минулий їдете вдвох і обговорюєте старі часи. А коли ти вже приїдеш в пункт призначення і роззирнешся навколо, тебе з хлібом-сіллю зустрінуть три сестри-фрустрації: Перша - “Нічого не змінилося” її хліб теплий і запашний, дарує відчуття того, що ти тут усе знаєш, усе памʼятаєш, але її сіль гірка і неприємна, бо таки нічого не змінилося і ти згадуєш, чому ти тут більше не живеш. Друга сестра - “Люди геть інші” - смак її хліба незвичайний, завжди новий, такого ти ще не куштував, щось він нагадує, але що саме ти не можеш вловити, а сіль її майже без смаку, лише з крихтами спогадів, коли зустрічаєш в місті старого однокласника, перше кохання чи сусіда-алкоголіка. Третя сестра найбільш загадкова - “Наслідки твоїх вчинків” - саме аби побачити її ти насправді сюди і приїхав, саме її ти хотів побачити, бо тільки вона скаже тобі що ти за людина.

Саме про це роман “Привиди” про вчинки, про зроблений вибір, про відголоски цього вибору, які наздоганяють тебе через роки і або ніжно гладять по голові, або з усієї сили гамселять по макітрі важкою цеглиною. Анатолій Дністровий пише прозу, яка завжди дуже глибоко западає мені в серце. В його героях я з легкістю відшукую шматочки спогадів про власних знайомих, чи й відчуття самого себе. Ця проза завжди близька, завжди десь поруч на відстані витягнутої руки, бо щось з написаного ставалося з тобою, щось могло статися, а щось ти б хотів аби сталося. Тому ця книга наче справді багатовимірний стрибок у минуле і в своє власне і в минуле героїв. Але найголовніше, що ця книга не викликала у мене фантомного болю за моїм минулим. Мені не стало соромно, не стало ніяково, не виникло бажання термінового щось виправити. І тут можливі дві опції, або я все ж зробив свого часу правильні життєві вибори, або я такий дурень, що навіть не помічаю власних помилок. Який з цих варіантів правильний?… Покаже тільки час. ...more

Тимощук В'ячеслав rated a book really liked it

Фактор Черчиля. Як одна людина змінила історію
by Boris Johnson

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Зазвичай я не люблю читати біографій. Мені кожного разу здається, що автор, хто їх пише намагається взяти живу людину, вирізати у неї ті частини, які сам вважає “недостойними” і видати цього монстра за свого персонажа. Цей герой має бути ідеальним, і Зазвичай я не люблю читати біографій. Мені кожного разу здається, що автор, хто їх пише намагається взяти живу людину, вирізати у неї ті частини, які сам вважає “недостойними” і видати цього монстра за свого персонажа. Цей герой має бути ідеальним, і мужнім і сильним і красивим і успішним. Такий собі супермен-вікінг. Але ніхто з авторів, що пишуть біографії великих людей насправді цих людей не любить. Вони пишуть про них, як про картонні декорації, без любові, без натхнення. Але геть інша справа Борис Джонсон і його книга “Фактор Черчилля” це саме той приклад розповіді про історичну постать, яку хочеться читати. Черчилль і цій книзі цікавий, справжній, живий. Він постає повноцінною людиною, з слабкостями і недоліками, травмами які дозволяють ставати кращим. Читаєш і розумієш, перед тобою справжня людина, а не карикатурний герой. Ну і звісно фірмовий стиль оповіді від Джонсона додає цікавості для цієї книги. Написати так як він, треба дійсно вміти, гостро, критично, без сліпого обожнювання, але водночас з помітним захопленням своїм персонажем. В кожному розділі відчувається повага до Черчилля, до його дій і вчинків. Я впевнений, що Боріс Джонсон виріс з плакатом Черчилля над ліжком. Автор щиро розповідає про слабкі і сильні сторони свого героя, про його плюси і мінуси. Це чесна, цікава розповідь про живу людину.

Але окрім власне історії про Вінстона Черчилля, книга також розказує про його вплив на світ, в якому Черчилль жив. І це друга важлива причина, чому книга мені сподобалася. Бо неможливо вирвати людину з обставин, що її оточують, поставити на постамент і сказати “Ось, герой!” Будь-яку людину виховують обставини, час в якому вона живе. Черчилль став таким саме через той історичний зріз в якому він жив. Якщо б він жив в наші часи, до прикладу, то він точно був би іншим. Чи кращим чи гіршим невідомо, але іншим - незаперечно. І Боріс Джонсон не забуває про це історичне тло. Він яскраво його змальовує і пояснює чому все сталося саме так. Він дає розуміння як світ вплинув на Черчилля і як Черчилль вплинув на світ. І саме це, є найкращим в книзі. ...more

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Козацький міф
by Serhii Plokhy

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Кожна книга має бути вчасною і з’являтися в житті читача в певний, специфічний момент, коли вона уже може бути зрозуміла і все ще може бути корисною. З “Козацьким міфом” Плохія саме так і сталося у мене. Прочитай я її років 15 тому і напевно би геть Кожна книга має бути вчасною і з’являтися в житті читача в певний, специфічний момент, коли вона уже може бути зрозуміла і все ще може бути корисною. З “Козацьким міфом” Плохія саме так і сталося у мене. Прочитай я її років 15 тому і напевно би геть нічого не зрозумів. Проте зараз ця книга розставила в моїй голові по місцях все те, що я знав раніше, але не впорядкував.
Власне чому “козацький міф”? Бо уявлення сучасних українців про козаків дійсно міфологічні. Це як родинні історії про предків, в яких вони виступають героїчними, сміливими і взагалі найкращими людьми. Проте розповідь про цей міф розгортається на фоні аналізу іншого міфу і теж…. козацького. В першій половині 19 ст. козацька старшина, що вже була інкорпорована російською імперією, намагалася якось підкреслити свою окремішність і потребу в дотриманні прав, а тому було створено історичні містифікацію (чи краще сказати міфологізацію) давнього козацького минулого. Так з’явилася книга “Історія русів”, яка мала б пояснити претензії старшини Гетьманщини на російське дворянство. Проте, якщо копнути трохи глибше, то помітний ще один пласт сенсів, який при неуважному читанні можна пропустити в “Козацькому міфі”. Це небезпека подвійних ідентичностей. Руська(українська) шляхта інкорпорувалася в структуру Речі Посполитої і вирішила, що вона більше шляхта ніж руська. Козацька старшина інкорпорувалася в структуру російської імперії, забувши що вона козацька, але вимагаючи старшинських (читай шляхетських, дворянських) прав.

Який висновок можна зробити з козацького міфу? Простий і зрозумілий - масова ідентичність суспільства повинна бути унітарною і українською. Тоді вона буде однозначно трактуватися і не матиме ніяких навіть натяків на поглинання сусідніми елітами. Тоді і проблем ніяких з дотриманням прав не буде, бо не буде чужинців, які ці права захочуть порушувати. Ми з вами (як суспільство) зараз як раз і зайнятим напрацюванням нового історичного міфу. Чи буде він козацьким? Залежить це тільки від нас ...more