Василь Земляк

Василь Земляк’s Followers

None yet.

Василь Земляк


Born
April 23, 1923

Died
September 17, 1977

Genre


український письменник і кіносценарист чеського походження, лауреат Шевченківської премії.

Average rating: 4.33 · 108 ratings · 14 reviews · 7 distinct worksSimilar authors
Лебедина зграя. Зелені млини

4.58 avg rating — 57 ratings2 editions
Rate this book
Clear rating
Лебедина зграя

4.10 avg rating — 41 ratings — published 1972 — 3 editions
Rate this book
Clear rating
Зелени мелници

by
4.20 avg rating — 5 ratings
Rate this book
Clear rating
Лебедина зграя

3.67 avg rating — 3 ratings2 editions
Rate this book
Clear rating
Підполковник Шиманський

by
really liked it 4.00 avg rating — 1 rating
Rate this book
Clear rating
Родная сторона

liked it 3.00 avg rating — 1 rating
Rate this book
Clear rating
Василь Земляк. Оповідання: ...

0.00 avg rating — 0 ratings
Rate this book
Clear rating
More books by Василь Земляк…
Quotes by Василь Земляк  (?)
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Лише бубон в кількох місцях дозволив собі нагадати про себе як найдавніший людський інструмент. Його було змайстровано зі шкіри старого цапа, який орудував у Вавилоні задовго до появи Фабіяна, десь на самім кордоні двох століть. Чи, бува, не тому цап Фабіян з особливим інтересом дослухався до бубна, щоразу сягаючи думками у те невтішне майбутнє, коли у Вавилоні появиться іще один бубон і цап Фабіян, як і його попередник, залишиться лише в мажорних згуках, та ще, може, з його рогів напиляють гребінчиків для вавилонянок. Цап ловив себе на тому, що завше думав на цвинтарі про свій безславний кінець. У такі хвилини він тихо оплакував самого себе, а вавилонянам здавалося, що він оплакує їх. Людська наївність…”
Василь Земляк, Лебедина зграя

“— А я людина маленька, беззахисна. Ви ж хочете зробити мене іще меншою. Одібрати воза, коні, землю, мрію… Шматок неба над моїм полем, де я навіть зорі полічив.
— І багато налічив?
— Триста дев'яносто дві великих зірки і сто вісім меншеньких. Число, сказать, непостійне: одні гаснуть, інші появляються, але ж вони мої, а не чиїсь. Бо точно над моїм полем. По межі.
Батько розсміявся. Наші поля поруч. Отож і неба поруч.”
Василь Земляк, Лебедина зграя