Пенелопа Ґарсія > Recent Status Updates

історія

досі не визначилася з тим, що відчуваю до книжки

мальовка просто мистецтво

хочеться якогось двіжу, знаєте, потрохи починаєш думати 'ну коли вже щось буде?', а сторінки все йдуть і йдуть монотонно. медитативний неспішний текст, який треба, схоже, винятково у правильному настрої читати

мене зацікавив опис і обкладинка, замовила, нічого не знаючи про авторку, і — подобається. в цей момент.

прямо зараз шкодую, що не купила паперовий примірник, а встигла тільки електронку взяти.

перші сторінки чисто 'треба шось написати, щоб почати'

мужик ґандон канєшно

'прожити сорок років без можливості зізнатись у своїх почуттях. десятиліттями відчувати біль і втрату, але продовжувати кохати. це вершина жорстокості'.

дуже хотіла цю цитату записати, тому пару днів довбалася з лінощами і застопорилася в читанні, але нарешті це сталося, і я дочитаю томик, ура!

емоції все ще плаваючі, і зараз вони ближче до meh, хоча нормально написано ніби? можливо, просто не моє

соу фар бомбезна манґа

щось тут є

хаотично, але викликає мої сльози. стиль мальовки здається неправильним і абсурдним відносно теми, але... щось в цьому є

ну, автор точно може і вміє писати, це відчувається, але я була налаштована на вау-ефект, а його нема (хоча кілька цікавих речей тут є, тому навряд шось менше четвірки вийде по враженнях).

поки що непогано, але без 'вау' чи сильних емоцій смутку і/або порожнечі, але трошки втоми є. напевно, читання розтягнеться на кілька днів

те що сказала сумі про надію дуже мені відгукнулося і з того моменту я раба цієї історії схоже. бо ніщо поки не змусило мене передумати щодо фінальної оцінки (завищена)

мабуть, її треба дозувати меншими порціями, бо моментами починає хотітись відповідей на запитання, яких зовсім не мало би бути. цим текстом треба плисти і його відчувати

імеджин колись я думала що не побачу українського перекладу взагалі а зараз навіть купила всі перекладені книжки серії і читатиму те на шо облизувалася буквально роками 😻

поки що відчуваю тільки розчарування, емоції викликало аж два вірша і деякі окремі фрази. окремо вражає що відчувається недостатність пунктуації, хоча я сама її нечасто юзаю ,а тут шось... а тут шось і ’шо ти хочеш сказати ’, і ’хулі це написано так якщо з пунктуацією (і видраними кусками, вибачте) було б краще’, і де ж ті мурахи і спалахи розуміння які були в ознайомчих сторінках?

реально захопливо