Mariia Kh > Recent Status Updates

А до чого ми рухаємось?

Я — вона, хоч і не проживаю геть нічого з того

Макʼюен + Шмітт + Бессон

Тут нічого не міняється, я різні погані книги люблю, але ця ніби наповнює мене безнадійною тугою за літературою, то поки лежатиме на хмарі, фу

Перша частина найулюбленіша, з кожною наступною стає тяжче та сонніше 🥲

Переклад кращий за «Ейлін», тож і читається приємніше.

Можу здогадатися, чому це може не подобатися, але не поділяю роздратування дрібʼязковими та привілейованими проблемами ✨

Це та любов до книги, де я знаю, що ця книга — і є я (поки що + була)

Це текст для читання, а не літературний твір 🫣

Здається, це щось найбанальніше на світі. Але я тільки чула, як інші люди містику читають, цікаво, що їм в цьому цікаво

Це міг би бути розйоб, але, напевне, не мав.

Про Наполеона дуже дивний текст — Йозеф Рот ніби не розуміє про що пише. Я читаю його вже вічність, вишукую короткі зблиски, де Роту таки вдається добратися до душ тих, про кого розказує.

Абсолютно нещасний у своїй пересічності портрет. Читати це — безнадійно тривожно, хочеться втнути якусь дурницю, аби не дай Боже, не жити як ці люди

Може, на наступний обстріл це стане цікавішим чтивом, поки що це безпорадний кринж