Daria Li > Recent Status Updates

"– І хто ж знав, що справжньою жертвою цієї битви стане моє серце, коли я закохаюся в нього.
Сльози знову збираються в куточках очей, швидко затьмарюючи обриси моїх друзів. Я намагаюся з усіх сил не дати їм вилитися, клянусь, що намагаюся. Бо я не буду плакати за ним" — щось на пафосно-страдальному 😒🙄 так що буде всю книгу?

Вау.... Я офігіваю. Нормальний поворот

У мене бомбалейло 🙄😒 господи допоможи. В планах ще одна книга з цієї серії та на цьому я завершую знайомство з творчістю цієї письменниці. Кесі така крута була у першій книзі

Кесі як непрофесійно. Просто розчарування. Не знаю що врятує її репутацію в моїх очах. Вона не варта і свого хлопця

Підозрюю двох. Цікаво чи вгадала. В першій книзі я не вгадала вбивцю, але підозри були на цю людину.

Я вранці себе зненавиджу 🙈 люблю психологічні детективи зі зламаними головними героями. Які роблять нерозважні вчинки, що хочеться кричати "що ти робиш? Це не професійно!"

Детектив поки захопив мою увагу. Навіть більше за першу книгу в серії 🤞🏻

Знову вражаюча дуже цікава манхва 🔥 синдром подавлення. Дуже не типовий омега

Не розумію що тут dark academy, якщо всі події відбуваються у селі в мбудинку 😒 типу те, що вони студенти?

— У твого кота є три ліжка. Поясни це.
Він піднімає плече. — Міттенс має проблему з накопиченням ліжок. Він проходить терапію. Не засуджуй його.

— Зачекай, ця дівчина... це Лорелай Гілмор?
Я ставлю на паузу і втикаю на нього. — Ти знаєш, хто така Лорелай Гілмор?
Він знизує плечима.
— У нас був телевізор, і там показували такі штуки, як повтори. Це було на одному з трьох каналів, які в нас ловили.
— І ти це дивився?
— Що? Вона ж гаряча.

– Нема сенсу жити минулим, Abhainn. Інакше забудеш жити теперішнім.
Я здавлено сміюся.
– Ти щойно неточно процитував мені Гаррі Поттера?
Він посміхається, проводячи великим пальцем по моїй щоці.
– Я не впевнений. Гадаю, це щось на кшталт цього.

Поки цікаво за першу книгу. Дуже хотіла цю книгу у нашому виданні, бо полюбила Кессі ще з першої книги. Але Віват обломав

Так легко бути разом у темряві. Ніби ми в іншому світі, в іншому часі. Де те, що відбувається між нами, є реальним. Відчутним. Навіть якщо ми обоє знаємо, що зі світанком все закінчиться.

Тому що... я не кохаю його.
Ні, це просто секс. Звісно, ми поступово стаємо більше схожими на друзів, аніж на приятелів по траху.
Але я не кохаю його...
Так?

Навіть коли я ставлю його в позицію, яка кричить про його вразливість і благає підкоритися, він має хист перевертати ситуацію проти мене, демонструючи свою силу.
Він робить це знову і знову. На даний момент я не очікую від нього нічого іншого, окрім боротьби. Якби це був хтось інший, я б знищив його одним клацанням пальців за те, що він наважився кинути мені виклик.
Але не Рівера.

Виявляється прибирати цікавіше, коли слухаєш детектив

Ой, хороша книжка

"Коротше кажучи, він був створений, щоб стати падінням будь-якого бісексуального чоловіка, і Ісусе Христе, у мене, мабуть, слинка тече" - Рівер, в мене теж 🤭

Цікавіша за першу. Бо якось в першій все одно знала, що закінчиться добре. А тут ну хз. Всі то можливо виживуть, але якими вони будуть та в якому стані

Нарешті одумався. Кається. Ех, дурне

Почалась двіжуха, яка змушує мене хвилюватися

Мені ще подобається, що жіночі персонажи в серії круті. Діалог Джессі тендітної та Гордо:
"— Ти кажеш мені що робити?
Джессі могла бути страшною, коли хотіла. Я здригнувся.
— Так? Або раджу. Думаю, я раджу" 😁

Гордо, ти тупко. Але я тебе розумію та прощаю

Гордо просто моє саркастичне альтер его 😁 обожнюю цього буркотуна

Стало його шкода
"Йому дає впевненість усвідомлення, що він показує людям ту версію себе, яку сам вибрав. Думка, що хтось може вважати Тео привабливим у його найсправжнішому вигляді, є несподіваною"

Який же класний Алек. Але Тео поки для "закрита книга"

Вау... Мені подобається цей всесвіт перевертнів. Це не та омегаверс, до якої ми звикли

— Ти не зламаний.
Він сказав:
— Ти цього не знаєш.
Я відповів:
— Знаю. Ти живий. Якщо ти можеш зробити ще один вдих, якщо ти можеш зробити ще один крок, то ти не зламаний. Побитий, можливо. Забитий. Надтріснутий. Але не зламаний.

До цієї книги я теж читала товстунець, але я не втомлювалася від нього. А цей дуже посередній роман мене вже втомив. На 150 сторінці думала, що буде 4, а вже майже на 400 це буде 3. Може, і до 2 скотиться. Капець, розчарування. Тепер думаю, нащо я 3 книгу купила...