Maria’s Reviews > Ситутунга > Status Update

Він був задоволений з поведінки природи, він поставив їй найвищий бал.

Була неділя в місяці квітні, крізь середньовічні вікна колежа сонце щодня прогрівало аж до серця чорний сурдут учителя, навіть зацвілі мури ставали теплі, він, виходячи з класу, торкався їх схвильованою рукою.

Ніде не написано, що автор у літературному творі зобовʼязався водити живих людей по декоративних пейзажах.

Так! Любий серцю моєму читачу і ще миліша очам моїм читачко! Те, що ви зараз прочитали, є переклад англійської цитати, вміщеної перед книгою.

Він був — початок і не знав собі кінця. Він був — дитина і радів сам із себе. Він був — ранок і через те рано вийшов у світ.

Ні, я головний коханець цієї книги, її нещасливий Пʼєро, і коли мої ремарки, коментарі та глоси є декоративна книги оздоба, то любов моя реальна, тепла й живуща, і вона дає мені право жити серед цих долин і пагорбів вічно.

Отже, слюсар Шарабан дістав сталевого пробоя і почав вибивати зорі ударами молотка. Раз! Зоря покотилася з неба. Раз! Зоря покотилася з неба! Раз! Раз! Раз! Зорі котилися за темний край землеверстата.

Він не міг довше ні лякатись, ні бігти, ні навіть стояти. Він ліг і вмер.

Пане Йогансен, що це ви ото так по жінках проходите я? Від вас тут ще навіть пані Гербурт не пішла

Вона була супокійна і навіть трохи соннива. У просту протилежність тому, що написано в книгах, романах і повістях, що проспівано в романсах, піснях, шансонах і аріях, жінки в любові холодніші від чоловіків.