Maria’s Reviews > "Сновійко" та інші казки > Status Update

Публікація перекладів Андерсена потрапляє в часову паузу, коли художня література українською ще була дозволена, а навчальна вже заборонена.

Раніше ми роззиралися навсібіч, тепер так само енергійно занурюємось у власну історію та намагаємося чимшвидше віднайти, видобути, насититись і ввібрати наш спадок у самих себе.

Така книга промовляє відразу багатьма голосами: у цій поліфонії разом із голосами автора, перекладача та ілюстратора переплітаються голоси тих, хто колись тримав її в руках.

— А з тебе нічого хлопʼяка! - обернулась вона до Кая. — Хотіла б я тільки знати, чи варт-то ти, щоб з-за тебе на край світу бігано?

Він складав теж ті крижини на кшталт писаних слів, але ніяк не здолав він, що не робив, викласти одного слова, що так дуже бажав, слова «віковічність».

Ніколи не збирались тут і лисички-сестрички побазікати за склянкою кохви!

— То тільки сни, - сказав ворон. — Вони йдуть до вельможних державців, аби знести на полювання їх думки.

Але їй хотілося чоловіка такого, щоб і побалакати про всячину вмів, і не стояв би німим, лупаючи очима, коли з ним заговориш, бо це дуже нудно.

Вона перечитала усі часописи, скільки нема їх по світу, і знов позабувала, що й читала, - така-то розумна!

Слово «однісінька» Герда зрозуміла надто і спочула, яке воно тяжке.