Natalia Baidak’s Reviews > З нами житиме еласмотерій. Оповідання > Status Update

"Я все ще дивився на іронічну, але руки мої вже мандрували тілом меланхолійної"
(розказує дід онуку на смертному одрі)

*читачка тихо плаче вже

"Ну що ж, якщо це потрібно для розвитку важкої промисловості в регіоні... Я зняв штани"

Пост-іронія і абсурд, кажете?