Maria’s Reviews > Боги мого краю дуже люблять кров > Status Update

— Ви говорите, як медіум на спіритичному сеансі.
— Я хотів би звучати, як поет.
— Хіба як божевільний поет […]
— Усі поети божевільні.
— Як і художники […]
Він на мить вмовкає, але врешті зауважує:
— Тільки хороші художники.

— Осінь завжди гарна, — відповідає вона на диво спокійно. — Якби я могла обирати пору смерті, обрала б вересень, - надавши тону моторошної приреченості, шепоче вона й озирається.

Добре, перекладачів Євангелія від Матвія тут теж не вказали. І до святого, і до грішного ставляться однаково.

Гаразд, тут кожен розділ починатиметься з Вайлда, який дуже класно освоїв українську

Упевнено вимовляти брехню, опускаючи вії на щоки, — одне з небагатьох важливих практичних умінь, яких навчила її Жіноча гімназія Аделаїди Жекуліної.

Перші тижні вересня ще тримають серпень за жаропташий хвіст, жовтіють кленами, вселяють бруківку яскравим листям.

Може, Вайлд писав і українською?

(Початок книжки мені дуже подобається, але як же засмучує цей момент з перекладачем)

— Поговоримо про дієслова, — оголошує Зеров, розвернувшись до авдиторії, — часи зараз такі, що потрібні не тільки люди дії, але й слова-дії.
— І слова, які наказують людям дії?

Дякую за примітку про роузбол, шкода, що і для другого Вайлдового уривка перекладача не вказали

А відсутність приміток з перекладом французьких фраз тут для того, щоб я ще глибше осягнула глибини свого невігластва?