Maria’s Reviews > Боги мого краю дуже люблять кров > Status Update

хоч Ляля і запрошувала до себе на маковий пиріг і узвар, на довгі розмови й виливання жалів, на терпке червоне вино з гвоздикою та цитринами.

Уроки малювання з натури прекрасні тим — тепер розуміє Рона, — що ти можеш безсоромно витріщатися на того, хто позує.

— Я можу від бібліотеки до кабінету природничих наук пройти навшпиньки зі стосиком книжок на голові, але ти, бачу, переймаєшся зовсім не моєю поставою.
— Звісно, ні. Хіба тим, що ти не знаєш, що насправді треба робити з книжками.

та посміхалася хижою посмішкою чорної
павучихи, що подбала про потомство й просто збирається жерти чергового залицяльника.

дрібного дощу зі зношених, зоншених сірих хмар, які де-не-де розриваються шпилями київських храмів.

Її білосніжна цупка й викрохмалена сукня схожа на парадні крила архангела, якби ті мали звичку навідуватись у трупарні.

а як мені, живій людині жити, виконувати всі потреби крикливого життя і тіла і чекати, чекати його, коли я знаю, що це даремно...

Дитинно-юнацькі романи легкі й швидкоплинні, як лет парасольки гінко в ботанічному саду. Але перша дружба вростає коренями в кістковий мозок, закручуючись у спіралі.

Рона знає: жагуча отрута ревнощів до кращої подруги спопеляє більше за холодне роздратування на чергового залицяльника, що раптом виявив увагу до іншої панночки.

— Я не думаю, що варто перейматись одруженням, навіть небажаним, коли смерть стоїть за правим плечем у кожного з нас.