Марина Качинська 📚’s Reviews > Попіл та Місячне Сяйво > Status Update

Його пальці окреслили лінію підборіддя, на мить затрималися біля кутика губ, а потім опустилися на шию. Кожен дотик був обережним, майже невагомим.
Відсторонившись, Ісая прошепотів:
— Зовсім нема за що, Адель

блять, ТААККККК! Так

— І все ж дякую,— прошепотіла вона і, підвівшись навшпиньки, поцілувала його.
Збентеження Ісаї тривало не довше секунди. Шумно вдихнувши,він ковзнув однією рукою вздовж її спини й ніжно притягнув до себе,а другою —торкнувся щоки.

Адель стала перед Ісаєю. Він хотів щось сказати, але вона торкнулася його губ кінчиками пальців, змусивши мовчати. Його вії тремтіли; у погляді читалися водночас здивування і збентеження.
— Дякую, — прошепотіла і, поцілувала його.

— Не варто відчиняти ці двері, якщо не збираєшся входити
— Не варто підводити мене до них, якщо не маєш наміру впустити, — у тон йому відповіла Адель.
— Це довга розмова.
— А я нікуди не поспішаю.


Я, бляха, правильно розумію натяки?

Ісайя обережно підняв її підборіддя, змусивши подивитися йому в очі. Кілька митей він мовчав, ніби підбирав потрібні слова, а потім сказав..,


Так?!! Це воно?!!

Нахуй тут ця Злата блять!!!!
Я хочу щоб він був з Адель!!!!

— Почекай. Ти що, залишиш усе як є? - , зрозумівши вона, що Ісая не квапиться повертати осінь
— Це цілком може почекати, — простягнув руку і спіймав сніжинку. — У дитинстві я дуже любив зиму… І відтоді нічого не змінилося.

Господи, ну козак він її і вона його. Тільки цього так яскраво не описують.
Але як Ісайя захищає, як піклується .
Момент, коли він їй дозволив вилити увеси свій гнів!!!
Блчхааа