Maria’s Reviews > Без ґрунту. Оповідання > Status Update
Maria
is on page 259 of 336
Свій час він ділив між кіньми й жінками. Не було коня, якого б він не приборкав; не було жінки, яка встояла б проти бурхливих поривів пристрасної його натури.
— Mar 26, 2026 11:53AM
Like flag
Maria’s Previous Updates
Maria
is on page 316 of 336
У кімнаті панувало мовчання. Лише дзиґарі повільно тікали, розчленовуючи тишу часу на дрібні відтинки. Завжди тотожний, завжди незмінно повторений, двотактний приголомшений згук: тік-так, тік-так!
— Mar 26, 2026 12:03PM
Maria
is on page 317 of 336
Хіба ж могла машина лічити, рахувати, мислити, як людина? Краще за людину? Хіба годилося, щоб машина була замість людини, заступала
людину?..
— Mar 26, 2026 12:02PM
людину?..
Maria
is on page 313 of 336
Орлик говорив, не питаючи, чи розуміє його спів-розмовник, чи ні. Його розмови з Савою були швидше монологи людини, яка бажає висловитись, утворити для себе в цілковитій внутрішній самоті ілюзію розмови вдвох.
— Mar 26, 2026 12:02PM
Maria
is on page 311 of 336
[…] коло вікна, дивлячись у ніщо, у присмерки дня, на дощ, на низьке захмарене небо, на бульбочки, що підстрибували на воді калюж, на болото, що росло, затоплювало двір, заливало вулицю, майдан, Бендери, довкілля, світ, його душу.
— Mar 26, 2026 12:01PM
Maria
is on page 308 of 336
Роки вигнання призвичаїли його мріяти, але мрії свої він укладав в майстерно збудовані, суворо логічні системи думок.
— Mar 26, 2026 12:00PM
Maria
is on page 296 of 336
Підпивши, любив пожартувати. Любив жорстокі, густо посолені жарти, жарти, подібні на погрози, що від них тхнуло вбивством.
— Mar 26, 2026 12:00PM
Maria
is on page 295 of 336
Усе вже давно втратило звичайні свої межі. Те, що діялося, діялося поза простором, у якомусь іншому світі, де все було необовʼязкове.
— Mar 26, 2026 11:59AM
Maria
is on page 295 of 336
Мед бо не пʼянив, сливовиця, хоч і міцна, та надто солодка, а горілка пекла, опалювала, пронизувала, розпалювала мозок, затьмарювала свідомість, поглинала почуття.
— Mar 26, 2026 11:59AM
Maria
is on page 289 of 336
Сірко з люттю відштовхнув од себе мовчання, тишу вечора, як одштовхують жінку, що зрадила.
— Mar 26, 2026 11:59AM
Maria
is on page 289 of 336
Були вони вже не люди, лише подоба людей. Трупи. Безважні тіні душ безгучно прослизали в безвість, не лишаючи слідів на поросі порожніх піль Елізіуму.
— Mar 26, 2026 11:59AM

