Валерій Шевчук
Born
in Житомир, Ukraine
August 20, 1939
Died
May 06, 2025
Genre
Influences
|
Дім на горі
—
published
1983
—
4 editions
|
|
|
Три листки за вікном
—
published
1986
—
3 editions
|
|
|
Око прірви
—
published
1996
—
3 editions
|
|
|
Птахи з невидимого острова
—
published
1989
—
3 editions
|
|
|
Панна квітів
by |
|
|
Срібне молоко
—
published
2002
—
2 editions
|
|
|
Сонце в Тумані
|
|
|
Чотири романи: На полі смиренному, Око прірви, Мор, Сповідь
—
published
2013
—
2 editions
|
|
|
Біс плоті
—
published
1999
|
|
|
У череві апокаліптичного звіра
—
published
1995
|
|
“викази Варвара чинила не через лиху вдачу, з помсти чи з інших негативних побудників, а тому, що фатально не вміла брехати, отож у неї простісінько випитували все, що треба, а вона, з наївності душі своєї, не могла не відповісти, а ще й неправдиво. Отже, була виказником навіть не з обов'язку, а через власну добродушність, бувши твердо переконана, що правда завжди доброчинна, а брехня лихочинна, хоча не раз у цьому світі правда може бути лихочиннішою від брехні - ось чому в нашій моралі такому гострому осудові віддається доносительство, адже доносять таки правду - не брехню, а життя побудоване так, що не кожну правду можна зголошувати.”
― Тіні зникомі
― Тіні зникомі
“Розум
Розум був птахом і вільно літав по землі. Зовні був схожий на дикого голуба, але хто бачив його, той ніколи не називав би його так просто. Був-бо він інакший. Отож літав дивний птах улітку і взимку, весною і восени. Ніде не жив довго, але завжди весело співав. Інколи його кликали до себе, і він навідував людей. Йому доводилось нудьгувати на довгих диспутах і при балачках тих людей, котрі розумними визнавали тільки себе. Йому доводилось розмовляти зі схимниками й гетьманами, які питалися в нього порад, але ніколи їх не слухали. Бо нікому не було діла до Розуму взагалі – кожен хотів узяти його собі в прислужники. Тому й літав Розум вільним птахом, нікому й не потрібний, але кликаний усіма. Про те, що ним легковажать, не дбав, бо міг скільки завгодно пити сонця і скільки завгодно літати у вільному просторі. Єдине, що турбувало птаха: ось уже кілька років, сотень, чи й тисячу, він так і не знайшов собі затишної оселі й притулку. Адже, крім сонячної погоди, буває вітряно, печуть морози і гуляє сльота. Проте він завжди дивився на світ з любов’ю і завжди був безтурботний.
Якось його покликав Пустельник.
– Просидів я у печері тридцять років, – сказав він, – але щодалі темнішає мій мозок. Щодалі страшніші химери навідують мене.
– Я люблю волю, – сказав Розум. – Той, хто будує хурдиги для інших чи замикає в них себе, – мій ворог.
За якийсь час покликав його Заброда.
– Тинявся я по цілому світі, – сказав він, – але не зробило це мене щасливим, а лише причепило до тіла мого безліч хвороб.
– Я люблю, коли в діях людських панує глузд, – сказав Розум. – Ти ж блукав без мети. Просто волочився, і ніхто вже тепер тебе не врятує.
По тому покликав його Будівничий.
– Будував я цілий вік, але, коли зводилася будова, тяжко було мені дивитися на витвір рук своїх. Усе моє життя було біганиною від однієї роботи до іншої – не здобув я втіхи.
– Ти не шукав себе в роботі, – сказав Розум, – а лише достойної плати за працю. Я ж доступний тільки тому, хто вміє знаходити у роботі себе.
Тоді прийшов до нього Філософ.
– Шукав тебе цілий вік, чому ж хапаюся й досі за порожнечу?
– Ти не мене шукав, а хотів урятуватися, – сказав Розум. – Не досягне вершини той, котрий береться піймати незміренне.
Вони всі бігли за ним, аж потом умивалися. Бігли, а птах відлітав, пурхаючи все далі і все вище. Тоді вони зупинилися.
– Давайте зловимо його в сітку, – сказав Філософ. – Тоді він од нас не втече й послужить, як захочемо.
Вони зв’язали сітку й покликали до себе Розума. Той прилетів, а вони почали дурити його порожньою балачкою, тоді як Філософ заходив ззаду, щоб накинути на птаха мережу.
І він накинув сітку на птаха, міцно закрутивши пройму. Але диво дивне вчинилося. Замість птаха в сітці заборсалися всі вони: Пустельник, Заброда, Будівничий і Філософ.
– Ти що, сказився! – закричав Пустельник. – Лови його, а не нас!
– Я ловив його, – сказав Філософ.
– Дурень ти печений! – сказав Будівничий. – Хіба я не бачив: ти зайшов ззаду й накинув нам на голови сітку.
– Але стривайте, – сказав Філософ, – як це сталося? Хай я накинув сітку на вас, але як у неї потрапив сам?
– Ти майже зрозумів мене, – сказав Розум і полинув од бесідників геть.”
― Три листки за вікном
Розум був птахом і вільно літав по землі. Зовні був схожий на дикого голуба, але хто бачив його, той ніколи не називав би його так просто. Був-бо він інакший. Отож літав дивний птах улітку і взимку, весною і восени. Ніде не жив довго, але завжди весело співав. Інколи його кликали до себе, і він навідував людей. Йому доводилось нудьгувати на довгих диспутах і при балачках тих людей, котрі розумними визнавали тільки себе. Йому доводилось розмовляти зі схимниками й гетьманами, які питалися в нього порад, але ніколи їх не слухали. Бо нікому не було діла до Розуму взагалі – кожен хотів узяти його собі в прислужники. Тому й літав Розум вільним птахом, нікому й не потрібний, але кликаний усіма. Про те, що ним легковажать, не дбав, бо міг скільки завгодно пити сонця і скільки завгодно літати у вільному просторі. Єдине, що турбувало птаха: ось уже кілька років, сотень, чи й тисячу, він так і не знайшов собі затишної оселі й притулку. Адже, крім сонячної погоди, буває вітряно, печуть морози і гуляє сльота. Проте він завжди дивився на світ з любов’ю і завжди був безтурботний.
Якось його покликав Пустельник.
– Просидів я у печері тридцять років, – сказав він, – але щодалі темнішає мій мозок. Щодалі страшніші химери навідують мене.
– Я люблю волю, – сказав Розум. – Той, хто будує хурдиги для інших чи замикає в них себе, – мій ворог.
За якийсь час покликав його Заброда.
– Тинявся я по цілому світі, – сказав він, – але не зробило це мене щасливим, а лише причепило до тіла мого безліч хвороб.
– Я люблю, коли в діях людських панує глузд, – сказав Розум. – Ти ж блукав без мети. Просто волочився, і ніхто вже тепер тебе не врятує.
По тому покликав його Будівничий.
– Будував я цілий вік, але, коли зводилася будова, тяжко було мені дивитися на витвір рук своїх. Усе моє життя було біганиною від однієї роботи до іншої – не здобув я втіхи.
– Ти не шукав себе в роботі, – сказав Розум, – а лише достойної плати за працю. Я ж доступний тільки тому, хто вміє знаходити у роботі себе.
Тоді прийшов до нього Філософ.
– Шукав тебе цілий вік, чому ж хапаюся й досі за порожнечу?
– Ти не мене шукав, а хотів урятуватися, – сказав Розум. – Не досягне вершини той, котрий береться піймати незміренне.
Вони всі бігли за ним, аж потом умивалися. Бігли, а птах відлітав, пурхаючи все далі і все вище. Тоді вони зупинилися.
– Давайте зловимо його в сітку, – сказав Філософ. – Тоді він од нас не втече й послужить, як захочемо.
Вони зв’язали сітку й покликали до себе Розума. Той прилетів, а вони почали дурити його порожньою балачкою, тоді як Філософ заходив ззаду, щоб накинути на птаха мережу.
І він накинув сітку на птаха, міцно закрутивши пройму. Але диво дивне вчинилося. Замість птаха в сітці заборсалися всі вони: Пустельник, Заброда, Будівничий і Філософ.
– Ти що, сказився! – закричав Пустельник. – Лови його, а не нас!
– Я ловив його, – сказав Філософ.
– Дурень ти печений! – сказав Будівничий. – Хіба я не бачив: ти зайшов ззаду й накинув нам на голови сітку.
– Але стривайте, – сказав Філософ, – як це сталося? Хай я накинув сітку на вас, але як у неї потрапив сам?
– Ти майже зрозумів мене, – сказав Розум і полинув од бесідників геть.”
― Три листки за вікном
Polls
Which of the following works of the Ukrainian culture should be translated into English primarily?
1) " History of the Rus' or Little Russia" (a historical and political essay);
2) "Three Leaves Beyond the Window" by Valerii Shevchuk (a novel);
3) "From Lectures on the Theory of Literature: The Fable, the Adage, the Proverb" by Aleksander Potebnja (a study, series of lectures);
4) "Mary" by Taras Shevchenko (an apocryphal poem)
5) None of the above.
6) Your variant.
1) " History of the Rus' or Little Russia" (a historical and political essay);
2) "Three Leaves Beyond the Window" by Valerii Shevchuk (a novel);
3) "From Lectures on the Theory of Literature: The Fable, the Adage, the Proverb" by Aleksander Potebnja (a study, series of lectures);
4) "Mary" by Taras Shevchenko (an apocryphal poem)
5) None of the above.
6) Your variant.
The image of Mary in Shevchenko's poem "Maria" (Mary, 1859) has not much in common with theological image of the Virgin. The biblical story is the only external drive for fully independent expression of the poet.
According to Ivan Franko and Boris Pasternak, who's translated the poem into Russian, it is the best Shevchenko's work.
According to Ivan Franko and Boris Pasternak, who's translated the poem into Russian, it is the best Shevchenko's work.
History of the Rus' or Little Russia (Russian: Исторія Русовъ, или Малой Россіи) or History of the Rus' (Ukrainian: Історія русів) is a book about the history of the Rus' people (Ruthenians) and their state (Ruthenia or Little Russia) from ancient times up to 1769. The book was written as a political essay in the end of the 18th century by anonymous author and firstly published in 1846 in Moscow in Russian language by Osyp Bodianski.
History of the Rus focuses on two ideas. Firstly, it emphasize the historical difference and antagonism between Rus' (Ukraine) and Muscovy (Russia). Secondly, it accentuate on the historical continuity of the Rus' people (Ukrainians) from the medieval times of Kievan Rus' till the early modern Cossack state.
Despite numerous factual mistakes and exaggerations, History of the Rus' had a great impact on Ukrainian scholarship, works of prominent Ukrainian writers like Nikolai Gogol and Taras Shevchenko, and formation of Ukrainian national discourse of the 19th century.
History of the Rus focuses on two ideas. Firstly, it emphasize the historical difference and antagonism between Rus' (Ukraine) and Muscovy (Russia). Secondly, it accentuate on the historical continuity of the Rus' people (Ukrainians) from the medieval times of Kievan Rus' till the early modern Cossack state.
Despite numerous factual mistakes and exaggerations, History of the Rus' had a great impact on Ukrainian scholarship, works of prominent Ukrainian writers like Nikolai Gogol and Taras Shevchenko, and formation of Ukrainian national discourse of the 19th century.
Valerii Shevchuk's second major prose work Три листки за вікном (Three Leaves Beyond the Window, 1986), a three-part novel that traced the secularization of Ukraine and spiritual decay of its intellectual elite through the 17th, 18th, and 19th century. Recognized as a exemplary literary work of the glasnost period, this novel earned Shevchuk the Shevchenko Prize in 1988. A film based on one of the parts of the novel and entitled "Диво в краю забуття" (A Wonderful Event in the Land of Forgetfulness) was produced in 1991 by Natalia Motuzko.
4
(write-in)
None of the above
2
(write-in)
According to Aleksander Potebnja's theory, literature is a hierarchy of genres; the simplest ones (the proverb, riddle, and fable) directly recall or renew the word's internal form, and the other genres do so in a more complicated, sometimes hardly detectable, way through a complex system of subjective (in poetry) or seemingly objective (in the novel) images. Potebnia's principal work on this subject were published posthumously: Iz Lekcii Po Teorii Slovesnosti: Basnja; Poslovica; Pogovorka (From Lectures on the Theory of Literature: The Fable, the Adage, the Proverb, 1894).
Topics Mentioning This Author
| topics | posts | views | last activity | |
|---|---|---|---|---|
| Goodreads Librari...: Add a book Маленьке вечірнє інтермеццо by Валерій Шевчук | 5 | 14 | Feb 07, 2025 02:47AM |












































