Ганна Барвінок (справжнє ім'я Олександра Білозерська) — українська письменниця, фольклористка, мемуаристка та активна зберігачка літературної спадщини Пантелеймона Куліша. Народилася у Борзні, але потім сім'я переїхала на недалекий хутір Мотронівка. Навчалась у приватних пансіонах на Полтавщині. Товаришувала з Тарасом Шевченком. Її чоловіком став Пантелеймон Куліш.
Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року, у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Її твори публікувалися під псевдонімом «Гуляй вітер» або «Нечуй-Вітер». Перу Ганни налажеть такі твори: «Хатнє лихо», «Жіноче бідування», «Батькова помилка»,«Перемогла», «Молодича боротьба». Особливо колоритні оповідання «Русалка», «Квітка з сльозами, сльози з Ганна Барвінок (справжнє ім'я Олександра Білозерська) — українська письменниця, фольклористка, мемуаристка та активна зберігачка літературної спадщини Пантелеймона Куліша. Народилася у Борзні, але потім сім'я переїхала на недалекий хутір Мотронівка. Навчалась у приватних пансіонах на Полтавщині. Товаришувала з Тарасом Шевченком. Її чоловіком став Пантелеймон Куліш.
Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року, у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Її твори публікувалися під псевдонімом «Гуляй вітер» або «Нечуй-Вітер». Перу Ганни налажеть такі твори: «Хатнє лихо», «Жіноче бідування», «Батькова помилка»,«Перемогла», «Молодича боротьба». Особливо колоритні оповідання «Русалка», «Квітка з сльозами, сльози з квітками», «Лихо не без добра», «Восени літо». Використовуючи чернігівські й полтавські говірки, знання сільських звичаїв та фольклору, створила драму «Материнська помста».
У 1887 року у Львові в першому феміністичному альманасі України «Перший вінок», виданому Наталією Кобринською та Оленою Пчілкою, опубліковано два оповідання Ганни Барвінок....more
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads.
(Learn more)
“Отсе після вечери гомонимо, гомонимо, соловейка слухаємо та й полягаємо спати. Так зірно, так гарно! Мені не треба було луччого щастя, ні в хрещика з дітьми бігати, ні в перепілки. Було мені вказує, як зірочка покотиться, або вкаже, де на небі стоїть Віз, Волосожар, Квочка