“Двоє людей є в мені, і що робить один, то другий скептично оцінює. Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися. Я ридав гірко, наче мене образила найдорожча мені людина, схлипував і скавучав, а моя друга половина і тут не залишала мене. Їй було смішно. Я хотів хоч раз залишитись на самоті і навикидати таких фортелів, щоб небу жарко стало і дим пішов би коромислом.”
― Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
― Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
“О 3:32 ночі вона перевірила, чи не отримала якихось текстових повідомлень — але, ясна річ, не отримала, тому що була 3:32 ночі. Це було дуже нормально не отримати текстових повідомлень о 3:32 ночі. Це було нормально і природно, і саме те, що заслужила Люсинда.”
― Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory
― Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory
“Виявилося, що якщо ви зробите придурка президентом, то у вас буде придурок-президент.”
― Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory
― Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory
“Всередині людини залишилося ще багато від звіра, який поки ще спить на зручному вʼязаному килимі цієї відшліфованої, обтесаної, стерильно переплетеної ци-вілізації, загорнутої у буденність та звичні форми, — та коли крива лінія життя відкидає людину назад до межі примітивного існування, усі маски спадають; людина знову стає голою первісною істотою, мешканцем печер, розгнузданим і вільним у своїх інстинктах.”
― War as an Inner Experience
― War as an Inner Experience
“Життя притисло мене так, що я почав задихатися. Все мов завертілося в несосвітенній круговерті: мої батьки, мої дружини, мої дівчата, мої діти, моя ферма, мої домашні тварини, мої звички, мої гроші, мої музичні уроки, мої пиятики, мої забобони, моя брутальність, мої зуби, моє обличчя, моя душа! Я криком кричав: «О, дайте мені спокій, хай вам грець! О, залиште мене самого!» Але як можуть вони залишити мене самого? Адже вони належать мені, вони мої. І вони облягли мене зусібіч.”
― Henderson the Rain King
― Henderson the Rain King
Natalie’s 2025 Year in Books
Take a look at Natalie’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
Favorite Genres
Polls voted on by Natalie
Lists liked by Natalie


























