Кирило Половінко > Recent Status Updates

Мабуть один з найкрутіших нон-фікшенів, який читав взагалі. Наче Тома Кленсі читаю, чесне слово.

Наче розвивається усе логічно, але якось розмазано. Ну, і в третьому акті починається те, що я дуже «люблю» – важливі моменти в стилі “by the way”. 🙄

Наче слухаєш альбом гурту, який кардинально змінив жанр. Якщо абстрагуватись від імені автора, то нагадує пригодницькі історії, на яких я ріс.

Щоб подібні книжки подобалось, треба дуже сильно захоплюватись обʼєктом «дослідження».

Чому це бестселер?

У фінальному акті усе скочується у банальні кіношні жанрові скріпти. Тьху! Доцільність однієї з сюжетних арок в історії я досі не розумію. А якщо розумію правильно, то це "рояль", який наприкінці має вивалитись із кущів, бо нащо він тут — загадка на усі 928 сторінок.

Якщо чесно, усю цю збірну солянку з трилерів можна було б скоротити на третину. Чбоскі виписав усе, що тримав у столі)

😱😱😱

Як у важкі дні на роботі, коли рахуєш хвилини до кінця робочого дня, так і тут рахую сторінки, щоб таки дочитати цю нудятину. Кинути хотів разів зо п'ять.