Einstakling > Recent Status Updates

«Нам в янголи записуватись зась,
а демонами бути не до шмиги.
Душа мовчить, неначе слів зреклась,
ковітаючти години, милі, книги...»

"...Недопалок віри
між пальців біди
віднині став центром Європи..."

"...людина народжуєтьсся, людина страждає і людина вмирає. У житті немає сенсу, а людське існування безглузде. Нікого не турбує, народилася людина чи ні, живе вона чи померла. Життя незначуще, а смерть немає наслідків..."

Хтось відкрив для себе екзистенціалізм(похуїзм)...

The problem with being the last person a person will ever love is just
that: you’re last. You come after a long list of desires and longings and
carnal fits and temporary satiations.

Страх і інтерес...звісно...вони часто сильніші...аде правда має свою таємну силу...непередбачувану...яка іноді виринає там, де її не чекаєш, або в людей, від яких цього не сподіваєшся...

Тепер ви повинні знати, що коли дух закуто, а працю поневолено, коли робітника пригнічено, письменникові заткнули рот, а націю позбавили свободи, соціалізм не звільняє нікого, а поневолює всіх.

"Дім там, де тебе пам’ятають, — розпорошений, як уламки замерзлих річок над Землею. Я можу зараз сказати «мьє місто», та це так само безглуздо, як сказати «моє повітря». Навіть повітря, якк ми вдихаємо, вже було чиїмсь і ще буде. Навіт я був чиїмсь псом. Повітря наше, доки воно в нас. Дім наш, доки він в нас. А ми всі завжди в цьому домі — кожен на своїй глибині"
Ридаю

"...Поетіла бабуся[...]Руде щасливе волосся їй не допомогло."

Я обіцяла не ревіти. Місію провалено

«Може, дім у людини має бути всередині — крихітний, тільки свій, як у равлика.»

Чи можливо, хоча б у якійсь із мільйона реальностей, таке, що я не буду сидіти в сльозах від кожного слова, написаного рукою Вікторії Амеліної, чи це один із всесвітніх непорушних законів?

«монолог» 4⭐️ знову,блін, вона за сина-соплиночку, але, крім цього, це було капець як реалістично. Аж занадто. Кожна думка, прокручена в її голові, про життя, про родичів, про тих, хто кічиться своїми ржавими коритами, і тих хто пів ночі танцює, а пів ночі проводить у клозеті із иношю людиною. Кожна думка відкликнулася мені. І це змушує задуматися - чи це персонаж настільки добре прописаний чи я істеричка також?

«свідомий вік» 3.5⭐️— історія без початку і кінця, ситуація, яку жінка прокручує у своїй голові і намагається її зрозуміти. Міркування цікаві, можливо і мої в тому віці будуть схожі. Одержимість сином викликає огиду...

Ридаю
«І зрозуміли ми в цій хвилині, що є щось для людського роду спільного, що огортає всі раси й племена, всі епохи минулі й будучі звязує з собою що віки цілі тріває вже й тріватиме поки битимуться людські серця в грудях – а цим є любов до батьківщини!»

Перша частина така солодкувато-мила, утопічна. Чомусь їй навіть не хочеш вірити. В Україні все добре, країну всі сприймаються в серйоз, ніхто нічого не "чмирить". Можна щоб так було і в реальности?

"В літературі ніхто не застрахований від невдачі, нікому не стелються під ноги второвані дороги. Але радянському митцеві в стократ легше шукати і знаходити, ніж будь-якому іншому. Адже нам світять надійні маяки - ідеї великої Ленінської партії. Вони допоможуть нам не збитися на манівці, а разом з народом ступати до нових перемог, оволодівати вершинами світової культури."


Від прочитання такого почина боліти голова