Tasia > Recent Status Updates

згадка про Толстого, якої можна було уникнути. я так зрозуміла, що таких згадок немає лише у фентезі, де дія відбувається в інших світах.

у словенців нема бойових дій, тому вони зверхньо ставляться до інших колишніх югославців, у яких вони зараз у 92-му році тривають, топова дурка

це вже не перша балканська книга, де мама словенка, а тато серб, і від цього купа проблем. кохайтеся, чорнобриві, та не з сербами.

"І цієї моєї втоми в Парижі можна позбутися не тим, що лягти й виспатись, а тільки тим, що поїхати звідси. Часом мені навіть здається, що це — характерна властивість Парижа."

— Зміщення, — повторив він. — Психічний розлад. Ти можеш помітити щось або відчути якийсь запах — і раптово тебе зміщує. Воно нагадує тобі про щось, витягує спогад наперед, або сама та річ буквально говорить до тебе у свідомості. Спогад описує сам себе, наче людина, що живе у твоїй голові. Коли вони починаються, найкраще перейти на аскетичний спосіб життя. Бачиш,так менше речей,які можуть нагадати тобі про що-небудь.

"...Террі всідається за Oblivion. Погравшись трохи в Oblivion, він ще трохи пограє в Oblivion. Нічого не пишеться. Нарешті він зберігається і виходить з гри. Тоді проглядає новини на іншому екрані, тоді - виконує якісь адміністраторські завдання на іншому. Слова і досі не пишуться. [...] Коли ми знову вдома, Террі повертається до столу, вмикає комп'ютер... і знову грає в Oblivion."

"— І хоча мене рідко мучать напади, вони трапляються час від часу... Мушу весь час ходити до Нусіс по щепи, аби давати собі раду з головними болями.
Я призупинив свої труди, почувши це. Карбувальники ставали дедалі більш схильними до психічних розладів, що більше інформації вони накарбовували в пам'яті: депресивні епізоди, спалахи гніву, втрата орієнтації."

Автор цієї біографії згадує про список "топ 200 британських книг" і шо на початку нульових Пратчетт там був на першому місці, а Дікенс - на другому. Далі згадує про "Війну і мир", ну і мій ранковий мозок після вибухів думає "може, в них є якась своя книга з такою назвою, бо написано ж топ БРИТАНСЬКИХ книг..." Далі згадуються британські письменники і "Толстой (2 книги)". Здогадуюся які. Але ЧОМУ?

"Життя спливало у нескінченних тривогах і безперервному кризовому стані.
Щиро кажучи, іноді це ускладнювало повсякденне життя. Який сенс добувати їжу, лагодити будинок чи плекати сім'ю, якщо титан може проламати мури і за лічені години вбити тебе разом із тисячею інших? Який тоді взагалі сенс робити будь-що?"

"На жаль, щось — чи то спека, чи то салат, який я з'їв на обід, чи то запах палених килимів, яким все з якоїсь причини просотано у "Вотерстоунз", — викликало в мене мігрень в усьому тілі. Я протримався, жодного разу не блювавши, — на власний подив".

"Майже весь другий тиждень я мав безперервний головний біль і мусив впродовж дня регулярно пити аспірин, щоб якось цей біль тамувати".

relatable

вперше бачу, щоб отак публічно у біографії написали, що людині не давалася математика, і навіть у дорослому віці не вдалося хоча б шось викупити. "Певно, мені бракує якогось ензиму," - нематематично виснував він [Террі Пратчетт]. relatable!!

які ж тут крінжові несподівані фрази іншими мовами, особливо російською… від "повторение — мать учения" тільки що ледь не розʼїбалася, стрималася тільки через те, що читаю вночі і не хочу нікого будити істеричним сміхом

походу немає якогось життя, де би Роуз взагалі не зустрілася з цим дурацьким Люком

не могла заснути вночі і довелося читати

читала в черзі в БТІ, добре що взяла з собою

читала з ліхтариком під час відключення світла

читала перед сном цю книгу і потім швидко заснула і вперше за дуже довгий час добре поспала

poor librarian is just autistic and everyone is scared of her at first and then proceed to tell her about their problems. like literally average female autistic experience

чувіха лише у 37 років вперше відчула "true despair", заздрю