Tasia > Recent Status Updates

And just then the whole cabin shook from a long series of explosions. One watercolour fell to the floor and the glass broke.
"Is it the Russians?" Helga whispered.
"Very likely," Mari said. "We're not so very far from the other side..."

бляха а в нашому випадку це не comedic relief а дійсно рашанз 😭

Описується зверхність Черчилля, британських графинь і лордів. Жахлива поведінка. "Мундир був прикрашений розробленими самим Тіто регаліями, зокрема дубовим вінком, що від часів Античності символізував мужність, міцність і силу. Він виглядає як швейцар на Парк-Авеню, паплюжили Тіто американські дипломати". Нагадало ситуацію з костюмом Зеленського і мою школу 🤡

"13-річна Пелагея Денисівна Білоусова було глибоко у саме серце вражена цим 25-річним червоногвардійцем "Йосипом Брозовічем", з яким познайомилася в Омську ще у листопаді 1917 року. Дочка робітника з Петербурга, більшовика, якого відправили у заслання до Сибіру, була неймовірно схожа за своїм типом на його матір Мічіку: файна білявка, висока на зріст."

йой.........

man going through his saturn return

"Упродовж багатьох місяців Забрана почувався так, наче бореться з часом, завислий у невизначеності й занепокоєний загрозами, які бачив раніше за всіх з непомильною, бентежною далекоглядність. У період загальної ейфорії він єдиний не міг радіти, бо почувався так, немовби якась глибша свідомість дозволяла йому вже тоді бачити небезпеку, що насувалася на його країну, бачити майбутню трагедію".

почала читати це бо не могла заснути зранку після обстрілів

біженці з Галичини!!

кумир мого дитинства виявилася русофілкою... та за шо. не очікувала, що мені буде важко читати цю книгу

я заздрю :( Туве на прохання мами звільнили від математики у школі (а так можна було?!), покинула школу 16, поїхала у Стокгольм вивчати мистецтво, бо "без шкільної освіти дороги в інші професії їй були закриті" (я і на художній факультет мала мати шкільний атестат,ще й здавати купу спеціалізованих екзаменів),"завдяки стипендії та заробітку з ілюстрацій Туве змогла пожити у Франції кілька місяців,з травня по вересень"

сторінки цієї книги так неприємно пахнуть, я вже тиждень її тримаю в іншій кімнаті, не там, де сплю, і запах досі не вивітрився, дихаєш цим поки читаєш, якась хімічна зброя

згадка про Толстого, якої можна було уникнути. я так зрозуміла, що таких згадок немає лише у фентезі, де дія відбувається в інших світах.

у словенців нема бойових дій, тому вони зверхньо ставляться до інших колишніх югославців, у яких вони зараз у 92-му році тривають, топова дурка

це вже не перша балканська книга, де мама словенка, а тато серб, і від цього купа проблем. кохайтеся, чорнобриві, та не з сербами.

"І цієї моєї втоми в Парижі можна позбутися не тим, що лягти й виспатись, а тільки тим, що поїхати звідси. Часом мені навіть здається, що це — характерна властивість Парижа."

— Зміщення, — повторив він. — Психічний розлад. Ти можеш помітити щось або відчути якийсь запах — і раптово тебе зміщує. Воно нагадує тобі про щось, витягує спогад наперед, або сама та річ буквально говорить до тебе у свідомості. Спогад описує сам себе, наче людина, що живе у твоїй голові. Коли вони починаються, найкраще перейти на аскетичний спосіб життя. Бачиш,так менше речей,які можуть нагадати тобі про що-небудь.

"...Террі всідається за Oblivion. Погравшись трохи в Oblivion, він ще трохи пограє в Oblivion. Нічого не пишеться. Нарешті він зберігається і виходить з гри. Тоді проглядає новини на іншому екрані, тоді - виконує якісь адміністраторські завдання на іншому. Слова і досі не пишуться. [...] Коли ми знову вдома, Террі повертається до столу, вмикає комп'ютер... і знову грає в Oblivion."

"— І хоча мене рідко мучать напади, вони трапляються час від часу... Мушу весь час ходити до Нусіс по щепи, аби давати собі раду з головними болями.
Я призупинив свої труди, почувши це. Карбувальники ставали дедалі більш схильними до психічних розладів, що більше інформації вони накарбовували в пам'яті: депресивні епізоди, спалахи гніву, втрата орієнтації."

Автор цієї біографії згадує про список "топ 200 британських книг" і шо на початку нульових Пратчетт там був на першому місці, а Дікенс - на другому. Далі згадує про "Війну і мир", ну і мій ранковий мозок після вибухів думає "може, в них є якась своя книга з такою назвою, бо написано ж топ БРИТАНСЬКИХ книг..." Далі згадуються британські письменники і "Толстой (2 книги)". Здогадуюся які. Але ЧОМУ?

"Життя спливало у нескінченних тривогах і безперервному кризовому стані.
Щиро кажучи, іноді це ускладнювало повсякденне життя. Який сенс добувати їжу, лагодити будинок чи плекати сім'ю, якщо титан може проламати мури і за лічені години вбити тебе разом із тисячею інших? Який тоді взагалі сенс робити будь-що?"

"На жаль, щось — чи то спека, чи то салат, який я з'їв на обід, чи то запах палених килимів, яким все з якоїсь причини просотано у "Вотерстоунз", — викликало в мене мігрень в усьому тілі. Я протримався, жодного разу не блювавши, — на власний подив".

"Майже весь другий тиждень я мав безперервний головний біль і мусив впродовж дня регулярно пити аспірин, щоб якось цей біль тамувати".

relatable

вперше бачу, щоб отак публічно у біографії написали, що людині не давалася математика, і навіть у дорослому віці не вдалося хоча б шось викупити. "Певно, мені бракує якогось ензиму," - нематематично виснував він [Террі Пратчетт]. relatable!!

які ж тут крінжові несподівані фрази іншими мовами, особливо російською… від "повторение — мать учения" тільки що ледь не розʼїбалася, стрималася тільки через те, що читаю вночі і не хочу нікого будити істеричним сміхом

походу немає якогось життя, де би Роуз взагалі не зустрілася з цим дурацьким Люком

не могла заснути вночі і довелося читати

читала в черзі в БТІ, добре що взяла з собою