Tasia > Recent Status Updates

біженці з Галичини!!

кумир мого дитинства виявилася русофілкою... та за шо. не очікувала, що мені буде важко читати цю книгу

я заздрю :( Туве на прохання мами звільнили від математики у школі (а так можна було?!), покинула школу 16, поїхала у Стокгольм вивчати мистецтво, бо "без шкільної освіти дороги в інші професії їй були закриті" (я і на художній факультет мала мати шкільний атестат,ще й здавати купу спеціалізованих екзаменів),"завдяки стипендії та заробітку з ілюстрацій Туве змогла пожити у Франції кілька місяців,з травня по вересень"

сторінки цієї книги так неприємно пахнуть, я вже тиждень її тримаю в іншій кімнаті, не там, де сплю, і запах досі не вивітрився, дихаєш цим поки читаєш, якась хімічна зброя

згадка про Толстого, якої можна було уникнути. я так зрозуміла, що таких згадок немає лише у фентезі, де дія відбувається в інших світах.

у словенців нема бойових дій, тому вони зверхньо ставляться до інших колишніх югославців, у яких вони зараз у 92-му році тривають, топова дурка

це вже не перша балканська книга, де мама словенка, а тато серб, і від цього купа проблем. кохайтеся, чорнобриві, та не з сербами.

"І цієї моєї втоми в Парижі можна позбутися не тим, що лягти й виспатись, а тільки тим, що поїхати звідси. Часом мені навіть здається, що це — характерна властивість Парижа."

— Зміщення, — повторив він. — Психічний розлад. Ти можеш помітити щось або відчути якийсь запах — і раптово тебе зміщує. Воно нагадує тобі про щось, витягує спогад наперед, або сама та річ буквально говорить до тебе у свідомості. Спогад описує сам себе, наче людина, що живе у твоїй голові. Коли вони починаються, найкраще перейти на аскетичний спосіб життя. Бачиш,так менше речей,які можуть нагадати тобі про що-небудь.

"...Террі всідається за Oblivion. Погравшись трохи в Oblivion, він ще трохи пограє в Oblivion. Нічого не пишеться. Нарешті він зберігається і виходить з гри. Тоді проглядає новини на іншому екрані, тоді - виконує якісь адміністраторські завдання на іншому. Слова і досі не пишуться. [...] Коли ми знову вдома, Террі повертається до столу, вмикає комп'ютер... і знову грає в Oblivion."

"— І хоча мене рідко мучать напади, вони трапляються час від часу... Мушу весь час ходити до Нусіс по щепи, аби давати собі раду з головними болями.
Я призупинив свої труди, почувши це. Карбувальники ставали дедалі більш схильними до психічних розладів, що більше інформації вони накарбовували в пам'яті: депресивні епізоди, спалахи гніву, втрата орієнтації."

Автор цієї біографії згадує про список "топ 200 британських книг" і шо на початку нульових Пратчетт там був на першому місці, а Дікенс - на другому. Далі згадує про "Війну і мир", ну і мій ранковий мозок після вибухів думає "може, в них є якась своя книга з такою назвою, бо написано ж топ БРИТАНСЬКИХ книг..." Далі згадуються британські письменники і "Толстой (2 книги)". Здогадуюся які. Але ЧОМУ?

"Життя спливало у нескінченних тривогах і безперервному кризовому стані.
Щиро кажучи, іноді це ускладнювало повсякденне життя. Який сенс добувати їжу, лагодити будинок чи плекати сім'ю, якщо титан може проламати мури і за лічені години вбити тебе разом із тисячею інших? Який тоді взагалі сенс робити будь-що?"

"На жаль, щось — чи то спека, чи то салат, який я з'їв на обід, чи то запах палених килимів, яким все з якоїсь причини просотано у "Вотерстоунз", — викликало в мене мігрень в усьому тілі. Я протримався, жодного разу не блювавши, — на власний подив".

"Майже весь другий тиждень я мав безперервний головний біль і мусив впродовж дня регулярно пити аспірин, щоб якось цей біль тамувати".

relatable

вперше бачу, щоб отак публічно у біографії написали, що людині не давалася математика, і навіть у дорослому віці не вдалося хоча б шось викупити. "Певно, мені бракує якогось ензиму," - нематематично виснував він [Террі Пратчетт]. relatable!!

які ж тут крінжові несподівані фрази іншими мовами, особливо російською… від "повторение — мать учения" тільки що ледь не розʼїбалася, стрималася тільки через те, що читаю вночі і не хочу нікого будити істеричним сміхом

походу немає якогось життя, де би Роуз взагалі не зустрілася з цим дурацьким Люком

не могла заснути вночі і довелося читати

читала в черзі в БТІ, добре що взяла з собою

читала з ліхтариком під час відключення світла